Дорогий брате/дорога сестро,
Де є люди, там є конфлікти.
Бо це є наслідком людської природи. Навіть близнюки, які виросли в одній культурі, в одному матеріальному та духовному середовищі, і навіть мають одних і тих самих вихователів та вчителів, можуть мати відмінності в деяких питаннях. Враховуючи це, ситуація людей, які виросли в дуже різних середовищах, буде значно відрізнятися. Окрім фактора природи, інші причини коротко викладені нижче:
Те, що спірні питання насправді не є відкритими, а закритими:
Приклад слона Платона дуже добре ілюструє цю тему. Платон каже:
«Люди не можуть повністю відірватися від істини, як і не можуть охопити її всіма її сторонами. Кожна людина сприймає лише один аспект істини. Ось приклад: кілька сліпих підходять до слона, кожен хапається за якусь його частину, обмацує її і уявляє собі, що це таке. Той, хто схопив ногу, описує слона як довгу, круглу істоту, схожу на стовбур дерева. Той, хто доторкнувся до спини, стверджує, що це істота, схожа на високі гори. А той, хто тримає вухо, стверджує, що це плоска, тонка, здатна згинатися і розгинатися істота. Як бачимо, кожен з них зміг охопити лише частину істини, заперечував інших, стверджуючи, що вони помиляються в описі слона. Часто суперечки виникають не через те, що справа закрита або складна, а через те, що кожна зі сторін, які ведуть суперечку, не знає погляду іншої сторони. Тому Сократ каже:»
“Якщо відомо, про що йдеться в суперечці, то будь-яка суперечка закінчується.”
1
Якщо розглядати цей пункт з точки зору ісламських теологічних шкіл, то ті, хто не здатний розглядати Коран як цілісне явище, приходять до помилкових висновків. Наприклад, у Корані так само, як згадується вільна воля людини, згадується і те, що вся воля та сила належать Аллаху. У цьому випадку, поряд з аятами, що підтримують Му’тазиле, які стверджують, що людина сама створює свої вчинки і що Аллах не втручається у «вчинки людей», існують також аяти, що підтримують Джабріє, які стверджують, що людина не має власної волі, а є як сухий лист перед вітром перед волею Аллаха. Якщо дивитися на ті самі аяти не фрагментарно, а цілісно, то істина буде краще зрозуміла. Якщо дозволено порівняння, то так само, як правильно описати слона, не дивлячись на нього частинами, а цілісно, з точки зору всього тіла, так само правильно і цілісно розглядати аяти Корану. В іншому випадку може здатися, що кожен говорить правду з першого погляду, але насправді їхні висновки є помилковими та неповними. Тому, розглянувши всі аяти, що стосуються цього питання, ситуація стане зрозумілішою. Отже,
«Людина вирішує, а Бог творить. Людина не може уникнути відповідальності за ті справи, які вона сама вирішила зробити».
Таким чином, питання, яке на перший погляд здається двозначним, стає зрозумілим, і стає очевидним, що між ними немає жодної суперечності.2
Різноманітність бажань, захоплень та характеру:
Суперечки виникають через те, що у кожної людини різні бажання, уподобання та нахили. З цього приводу Спіноза зазначає:
«Не наше розуміння робить речі прекрасними, а наші бажання та схильності».
3
Різноманітність галузей:
Існує багато різних професійних груп. Кожна з цих груп має свої власні критерії та принципи. Тому кожна професійна група буде тлумачити текст відповідно до своїх принципів. В результаті будуть досягнуті різні висновки щодо одного й того ж питання. Наприклад, існують відмінності між поглядами фахівців з фікха та калама на Коран.
Імітація:
Однією з причин конфліктів є наслідування минулого. Адже наслідування породжує фанатизм. А там, де є фанатизм, цілком природно спостерігати надмірні конфлікти. Тому що наслідування знищує об’єктивний погляд і затуманює думки. Тому кожен сприймає слова того, кого він наслідує, як істину. І тому конфлікти з історії повторюються.
Різниця в розумінні та сприйнятті:
Абу Зохра зазначає, що в трактатах організації “Іхван ас-Сафа” згадуються наступні тези щодо цього питання:
«Багато людей мають розвинені здібності до мислення, тонкий зір і швидке розуміння. Але є й такі, що відстають у розумовому розвитку, сліпі серцем і заплутані. Саме це є однією з причин розбіжностей у поглядах та школах думки вчених. Адже, оскільки здібності людей до розуміння відрізняються, то й їхні погляди та вірування будуть різними».
4
Прагнення до лідерства та бажання панувати над іншими: таке прагнення вкорінює в людині переконання, що її власні слова є абсолютно істинними, а думки інших – безумовно хибними. Тому вона наполягає на своїй думці, навіть якщо вона неправильна. Таким чином, конфлікти загострюються.
Джерела:
1. Мухаммед Ебу Зохра, Історія політичних, теологічних та фікхійських шкіл в ісламі, пер. Хасан Каракая, Керим Айтекін, Стамбул, б. р., с. 10.
2. Для отримання більш детальної інформації див.: Сайін Далкіран, Ібн-і Кемаль та історія нашої думки, Стамбул 1997, с. 71-73, 155-176; той самий автор, Критика шиїтської доктрини представниками Ахл-і Суннет в Османській державі, Стамбул 2000, с. 83-132, 237-252.
3. Ебу Зохра, Історія релігійних течій, с. 10.
4. Абу Зохра, Історія релігійних течій, 12.
З повагою та найкращими побажаннями…
Іслам у питаннях та відповідях
