– Якщо в нашій країні не застосовується каменування за перелюб, то який метод можна використовувати?
Дорогий брате/дорога сестро,
У Корані,
з яких причин розлучення є допустимим
це чітко зазначено.
1. Відверта непристойність (зґвалтування)
Зіна,
Згідно з ісламом, це великий гріх, рівнозначний ширку (присвоєнню божества іншим, окрім Бога). Зіна – жахливий вчинок, що руйнує сімейний лад і підриває шлюбні узи.
Ніколи не можна уявити, щоб така подія сталася в мусульманському домі. Жінка чи чоловік, які вважають такий вчинок прийнятним у домі мусульманина, не заслуговують на цей дім.
“Не змушуйте їх брати назад частину того, що ви їм дали. Якщо тільки вони не вчинять явну безцеремонію. Живіть з ними у злагоді…”
(Аль-Ніса, 4/19)
«О, Пророку! Коли ви розлучаєтеся з жінками, розлучайтеся з ними під час їхнього періоду очікування (іддати) і враховуйте цей період. Бойтеся свого Господа, Аллаха. Не виганяйте їх з їхніх будинків, і нехай вони самі не виходять, хіба що вони вчинять явну непристойність».
(проституція)
інший…”
(Талак, 65/1)
2. Розпалювання незгоди, ідеологічні розбіжності
Для того, щоб ісламське суспільство створило мирне середовище, необхідно, щоб сім’я, яка є основою суспільства, була мирною. Мир у сім’ї забезпечують подружжя, які добре ладнають між собою. Якщо основні опори сім’ї незбалансовані, то сімейний дім засуджений до руйнування в будь-який момент.
Для забезпечення миру та стабільності в сім’ї, ремонт і відновлення нестабільної опори, або, якщо це неможливо, її заміна на нову, буде корисним як для сім’ї, так і для ісламського співтовариства.
Якщо жінка, яка є однією з основних опор сім’ї, чинить опір своєму чоловікові та сіє незлагоду в домі, тобто якщо жінка в домі не підтримує думку свого чоловіка, перешкоджає їй, словесно чи фізично виступає проти неї, намагаючись відвернути його від його справи або зупинити, то розлучення з такою жінкою стає необхідністю.
Якщо чоловік не розлучиться з цією жінкою, то виникають два варіанти:
Перший стильний,
чоловік не звертає уваги на свою дружину і йде далі.
Однак у такому випадку вдома виникне незгода. З появою незгоди постраждають діти, якщо такі є, і в результаті з’явиться покоління, що перебуває в депресії. Це покоління, можливо, буде настільки віддаленим від релігії та віри, що навіть не знатиме Бога.
Тому що жінка, постійно перебуваючи вдома поруч з дітьми, матиме на них більший вплив. У майбутньому ці діти стануть великою втратою для чоловіка, який веде боротьбу, і завдадуть важкого удару його справі. Крім того, чоловік, не знаходячи спокійного середовища вдома, буде невдалим у своїй роботі або, принаймні, не зможе досягти бажаного рівня. Якщо чоловік і жінка, які повинні бути опікунами (друзями) один одного, не змогли створити цю опіку вдома, вони ніколи не зможуть створити її зовні; вони не зможуть наказувати добро і стримувати від зла. Тому в межах, встановлених Кораном, розлучення жінки буде обов’язковим.
Другий стильний,
вірний чоловік послухається своєї дружини і відмовиться від своєї справи та прагнень, щоб
Це призведе до того, що ця чоловіча особа стане безбожником і відійде від релігії. В останні роки є багато прикладів цього.
Скажіть: «Якщо ваші батьки, ваші сини, ваші брати, ваші дружини, ваша рідня, ваші статки, ваш бізнес, від якого ви боїтеся втрат, і ваші оселі, які вам подобаються, дорожчі вам, ніж Аллах, Його Посланець і боротьба на Його шляху, то чекайте, поки Аллах не винесе свій вердикт. Аллах не вкаже шлях грішному народу».
(Тауба, 9/24)
“О, ви, хто вірите! Деякі з ваших дружин і дітей є вашими ворогами. Тому тримайтеся від них подалі…”
(Тіґабун, 64/14)
Жінка, яка намагається відвернути чоловіка від Бога, є ворогом і для нього самого. Найкращий спосіб уникнути та захиститися від такого ворога – це віддалитися від неї. Найкращий спосіб зробити це – розлучитися з нею. Бо такі жінки не є добрими жінками. З непокірною жінкою, якщо вона не змінюється, найкраще розлучитися.
“Чоловіки є опікунами жінок, оскільки Аллах надав одних перевагу над іншими і тому, що вони витрачають свої статки. Тому праведні жінки – слухняні і охороняють таємниці, які їм довірені, під захистом Аллаха. Якщо ж ви боїтеся, що жінки будуть впертими та злісними, то повчайте їх, відійдіть від них у ліжко і б’йте їх. Якщо ж вони стануть слухняними, то не шукайте проти них іншого шляху. Воістину, Аллах – Вищий, Великий!”
(Ан-Ніса, 4/34)
Якщо вони не покращать свою поведінку і не зміняться на краще, навіть після порад, відлучення від ліжка та побиття, то найкращим рішенням буде розлучення. Але якщо вони зміняться, то шукати на них докази вини заборонено.
3. Віддавати перевагу мирському життю та його принадам перед Богом.
Чоловік чи жінка, людина зобов’язана підкорятися (служити) Аллаху, основній меті творіння, та працювати заради Його релігії. Ті, хто усвідомлює мету свого створення, відповідно до неї будують свій життєвий шлях. І працювати доки на землі не залишиться зла і влада не буде належнити тільки Аллаху – це обов’язок і відповідальність кожного, хто називає себе віруючим. Ось істини Корану:
“Я створив джиннів і людей тільки для того, щоб вони поклонялися Мені:”
(Зар’ят, 51/56)
“…Тільки Тобі ми служимо і тільки від Тебе просимо допомоги…”
(Аль-Фатіха, 1/4)
“Бороніться з ними, доки не зникне спокуса і релігія повністю не стане належністю Аллаха! Якщо вони відступлять, то знайте, що Аллах бачить те, що вони роблять.”
(Аль-Анфаль, 8/39)
Розлучення з жінками (або чоловіками), які забули мету свого створення і прагнуть до мирських прикрас, має бути вчинком, який повинен вчинити кожен віруючий чоловік, що бореться за віру.
В іншому випадку ці жінки чи чоловіки стануть тягарем і перешкодою для того, хто робить заклик. Тому найкращим шляхом є розлучення з ними, а якщо це жінки, то відпустити їх, виплативши їм придане.
“О, Пророку! Скажи своїм дружинам: “Якщо ви бажаєте мирського життя та його прикрас, то прийдіть, я дам вам му’ту”
(вашу печатку)
Я дам вам і відпущу вас у доброму стані. Якщо ви прагнете Бога і загробного життя, то Бог підготував велику винагороду тим, хто чинить добро.”
(Ахзаб, 33/28-29)
Жінки чи чоловіки, які не прагнуть домінування Божого порядку, а прагнуть мирського життя та його прикрас, є перешкодою, каменем спотикання для тих, хто працює над встановленням Божого порядку. Усунення цієї перешкоди є необхідністю для віруючих. Бо Всевишній Бог заявляє, що ті, хто прагне мирського життя та його прикрас, не матимуть частки в загробному житті. Ті, хто не має частки в загробному житті, не можуть бути разом з тими, хто її має.
“Ось вони ті, хто обміняв вічне життя на земне. Їм не буде полегшено покарання, і їм не буде надано допомоги.”
(Аль-Бакара, 2:86)
“Тим, хто прагне земного життя та його прикрас, Ми дамо повноту їхніх вчинків у цьому світі, і вони не будуть позбавлені нічого. Але вони – ті, для кого в Ахіраті буде лише вогонь, і всі їхні вчинки там будуть марними. Їхні вчинки будуть зовсім марними.”
(Худ, 11/15-16)
“Кому потрібне жниво загробного життя, ми збільшимо його жниво; а кому потрібне жниво цього світу, ми дамо йому щось із цього світу. Але йому не буде частки в загробному житті.”
(Аль-Шура, 42/20)
Оскільки той, хто прагне до мирського життя та його прикрас, не має нічого спільного з тим, хто прагне до потойбічного життя, найкращим вчинком віруючої людини є розлучення з дружиною, яка прагне до мирських прикрас. Як, коли та за якими обставинами має відбутися таке розлучення, чітко визначено в ісламських принципах.
З повагою та найкращими побажаннями…
Іслам у питаннях та відповідях
