– Чи могли б ви розповісти про мудрість того, що люди розмовляють різними мовами та поділені на племена?
Дорогий брате/дорога сестро,
Переклад відповідного аяту:
«Створення небес і землі, різноманітність ваших мов і кольорів – це також докази (Його існування та могутності). Безперечно, у цьому є знаки для тих, хто розуміє».
(Рим, 20/22)
У місці, де згадується цей вірш, згадуються як знаки в космосі, так і знаки в самому тілі людини, які вказують на абсолютну силу і знання Бога.
Спочатку для всього людства
справжня земля
Твердиться, що земля спочатку перетворилася на людину, а потім людина розсіялася по землі у вигляді безлічі окремих особистостей. Це викладається як аят, і нас закликають задуматися над цим.
У контексті сім’ї
створення людини, чоловіка і жінки, з одного і того ж роду, з однієї і тієї ж сутності.
Це ще один доказ, що вказує на знання та силу Бога.
Потім світ людства,
різниці в мові та кольорі
і пропонується нам як ще один приклад, який варто обміркувати.
Те, що кожна людина відрізняється від інших за голосом, обличчям, відбитками пальців, і навіть за клітинами та генами, і не схожа на інших людей, є одним із доказів величі та могутності безмежної волі та сили Бога.
Від Адама (мир йому) до кінця світу відмінність усіх людей за зовнішністю та рисами є одним з найважливіших доказів єдинобожжя. Бо для того, щоб створити у кожної людини унікальні відмінності, що відрізняють її від усіх інших, від першої до останньої людини, потрібна воля та сила, яка зможе накласти на кожну особу неповторний відбиток. Тільки Той, Хто знає всіх і може за своєю волею відрізнити їх та надати кожному унікальну форму, може запобігти їхній схожості. Інакше це було б неможливо.
Отже, єдиний шлях до того, щоб надати людині унікальний вигляд, полягає у знанні та волі до створення всіх можливих виглядів. Це можливо лише за допомогою безмежного знання та волі.
Те саме стосується і мови. Голос жодної людини не схожий на голос іншої людини. Кожен голос унікальний. Тільки Той, Хто знає і створив усі людські голоси, може дати саме такий унікальний голос. Той, Хто не знає минулого, майбутнього та всього людства, Хто не створив їх, Хто не має безмежної волі, не може дати їм такий голос.
Отже, те, що кожна людина має відмінну зовнішність і голос, свідчить про існування і єдність того, хто надав їм цю відмінність; це повідомляє про їхні безкінечні імена та атрибути. Це дає можливість тим, хто вміє читати, читати.
З іншого боку, одна людина
його можна впізнати або за зовнішністю, або за голосом
…Бо людина повинна відрізняти людей один від одного, щоб розрізняти власника права від того, хто його не має; друга від ворога. Іноді це відбувається за допомогою зору. Тому Бог створив людей з різними обличчями. Іноді це відбувається за допомогою слуху; тому Бог створив людей з різними голосами. Дотик, нюх і смак не такі ефективні, як зір і слух, у розпізнаванні ворога та друга. З цієї точки зору, відмінності в обличчях, помічені зором, і відмінності в голосах, помічені слухом, свідчать про існування та єдність Творця, який їх створив.
Деякі вважають, що різноманітність мов, згаданих у вірші, означає різницю між такими мовами, як арабська, перська та грецька.
(Разі, Мeфатіх, тлумачення відповідного аяту)
Крім того, знання означає розрізнення. А розрізнення та відмінність досягаються через відмінність та відмінність. Для вказівки на це в аяті сказано “алімін” – ті, хто має знання.
Тому вчені, що володіють знаннями, розуміють, що, по-перше, вся ця різноманітність і різниця свідчить про могутність Аллаха, Творця, який змінює хід природи і створює різні види природи. А те, що Він підтримує і керує всім цим різноманіттям, зберігаючи порядок у всьому, свідчить про Його досконалість і мудрість у знанні та мистецтві.
Інше значення полягає в тому, що в зміні мов і кольорів є мудрість. І справді, одна з цих мудростей полягає в тому, що
“…Ми розділили вас на народи та племена, щоб ви пізнали один одного…”
(Аль-Хужурат, 49/13)
знайомство, що розвивається і поширюється, як було наказано.
Створення такого суспільства, що включає в себе різноманітні мови та раси, можливо лише завдяки науці.
Отже, чим більше мов знає людина, тим більше знань вона отримає про аяти Всевишнього Бога.
Отже, знання обличь людей – це також важлива наука, як і знання мов.
(див. Ельмалилі Хамді, Релігія Істини, тлумачення відповідного аяту)
Для отримання додаткової інформації натисніть тут:
– Чому людей поділяють на чорношкірих, білошкірих тощо?
З повагою та найкращими побажаннями…
Іслам у питаннях та відповідях
