Дорогий брате/дорога сестро,
Іслам
Слово «Іслам» використовується у багатьох значеннях. Проте, власне назва релігії, посланої нашому Пророку (мир йому), – це Іслам. Тому назва релігії, посланої нашому Пророку (мир йому), відрізняється від назви релігії Ібрагіма (мир йому). Хоча назви цих релігій відрізняються, вони є однаковими в основних питаннях. Однак, вони можуть відрізнятися в деталях.
Від Адама (мир йому) до нашого Пророка (мир йому) всі пророки проповідували істинну релігію. Основи віри, що є основою релігії, завжди залишалися незмінними. Але шаріат, тобто обряди та правила, що стосуються поклоніння та мирських справ, від Адама (мир йому) до нашого Пророка (мир йому) змінювалися відповідно до потреб кожної епохи та людей. Всевишній Бог, враховуючи спосіб життя та потреби людей кожної епохи, послав кожному народу свій шаріат. У 48-му аяті сури Аль-Маїда про це говориться так:
«Ми встановили для кожного з вас свій закон і свій шлях».
Наприклад, євреї можуть молитися лише в синагогах, християни – лише в церквах, тоді як ми, мусульмани, можемо молитися скрізь. Також, внутрішній жир таких тварин, як корови та вівці, був заборонений за законом Мойсея, але в нашій релігії він дозволений.
Ця істина висловлена в збірці творів Нурсултана Назарбаєва наступним чином:
«Закони змінюються залежно від епох. Можливо, в одному столітті, залежно від народів, приходили та приходитимуть різні пророки з різними законами. Але після Хатем-уль-Анбія його великий закон став достатнім для кожного століття та кожного народу, тому потреба в різних законах зникла. Однак у деталях, певною мірою, залишилася потреба в різних мазхабах (школах права).»
(див. Слова, с. 485)
«Деякі з другорядних положень (фар’і) в один час були корисними (маслахат), а в інший — шкідливими (маззрат). Або ж ліки, які були ліком для однієї людини, стали отрутою для іншої. Саме тому в Корані деякі з другорядних положень були скасовані (неск). Тобто, їхній час минув, і настав час інших положень».
(див. İşarât-ül İ’caz, стор. 50)
Основні положення є однаковими для всіх пророків; вони незмінні, їх не скасовують. Наприклад, основні принципи віри однакові у всіх істинних релігіях, і в усіх них існує поклоніння. Але в другорядних положеннях поклоніння, тобто в деталях, спостерігаються відмінності. Щодо таких положень, як форма поклоніння, час, напрямок квіблі, можливо скасування (несіх).
На нашу думку, слід враховувати, що в божественних книгах, крім Корану, не було назви релігії для тих, хто буде їм слідувати, і що такі назви, як юдаїзм і християнство, з’явилися пізніше, і що це назви, які пізніше були дані послідовникам тих пророків.
“Правда в тому, що релігія перед Аллахом – це іслам.”
стає зрозумілішим значення цього висловлювання. Хоча релігія, яку проповідував пророк Мухаммед (мир йому), має свої власні положення, наполегливе наголошення в Корані на тому, що ця книга підтверджує те, що принесли попередні пророки, показує, що те, що вони проповідували, також в основному перебувало в межах ісламу, але за божественною мудрістю найдосконаліша форма цих вчень була досягнута з посланням пророка Мухаммеда (мир йому). Отже, єдиний шлях до отримання благовоління Всевишнього Бога – це повна віра в те, що Він проповідує.
Для отримання додаткової інформації натисніть тут:
— Чому саме іслам був посланий як остання релігія? …
З повагою та найкращими побажаннями…
Іслам у питаннях та відповідях
