— Мікдам ібн Ма’дікариб (да буде він задоволений Аллахом) переказує:
«Посланець Аллаха (мир йому) вдарив мене по плечу і сказав: «О, Кудейм (Мікдамчик)! Якщо ти помреш, не будучи правителем, писарем чи знавцем, це означає, що ти досяг спасіння!»
– Чи могли б ви пояснити цей хадис?
– Чи є гріхом бути керівником, писарем та розвідником, згідно з хадисом?
Дорогий брате/дорога сестро,
Ні, це не гріх. Навпаки, за належне виконання таких послуг, що є суспільним обов’язком, чекає велика винагорода та велика заслуга.
Те, про що йдеться в хадисі, стосується конкретної ситуації з тим конкретним сподвижником і є особливим застереженням від Пророка Мухаммеда (мир йому) цьому сподвижнику.
Відповідна передача хадису звучить так:
Мікдам ібн Мадікіриб передає, що Пророк (мир йому) доторкнувся до його плечей і сказав:
“О, мій Мікдам, якби ти тільки знав, як би я був щасливий, якби ти помер”
(на чолі народу)
Ти ж не адміністратор.
(адміністратора)
Ти не секретар і не той, хто збирає інформацію про людей і представляє її халіфу.
— наказів він.
Відправлення:
Це означає управління племенем та збір інформації про це племя і подання її голові держави. А людину, яка виконує цю роботу, називають
“знавець”
називається ім’я.
“Авн аль-Мабуд”
згідно з поясненням автора, на кожних п’ятьох мудреців
“менкіб”
На чолі цієї організації стоїть голова, який безпосередньо підпорядковується главі держави. Як видно, ця організація є зародком сучасних місцевих і територіальних органів влади. З часом вона розвивалася відповідно до потреб і умов часу.
Згадано в тексті
“кудейм”
слово
“давній”
це зменшувально-пезликельна форма слова. Тому ми використовуємо це слово
“Моє сонечко”
Ми переклали це як:
Легке доторкання до плечей Мікдама, яке зробив Пророк Мухаммед (мир йому) перед тим, як з ним розмовляти, мало на меті висловити йому свою любов і близькість, а також спонукати його бути обережним у своїх словах.
Згідно з поясненням Аліюль-Карі,
“Ти теж не мудрець”
слово “arif” у реченні
“дієслово”
Оскільки це прикметник, що відповідає завісу “vezn”, він може бути використаний тут як іменник у значенні “дієприкметник активного стану”, так і в значенні “дієприкметник пасивного стану”.
Якщо це слово використовується в значенні дієприкметника, то воно виражає значення, яке ми пояснили вище.
Але якщо він використовується в значенні пасивної дієвої форми дієслова, то
“стати відомим, здобути популярність”
це означає.
Якщо припустити, що слово має саме таке значення, то речення буде перекладатися так:
“О, мій Микдам, як же тобі пощастило, що ти помреш не як писар, який працює на когось іншого або на якогось начальника, і не як відома людина.”
Пророк Мухаммед (мир йому) сказав ці слова:
Пророка Мікдама, що управління або робота під керівництвом керівника не є благополучним заняттям, і що слава взагалі є лихом.
хотів би висловити свою думку.
Пророк Мухаммед (мир йому) був також великим психологом, тому він до найдрібніших подробиць знав душевний стан та здібності своїх сподвижників і давав їм відповідні рекомендації. Він заохочував сміливих до джихаду, багатих – до закята, а тих, хто мав здібності до управління, призначав на керівні посади.
Оскільки в Хазрет-і Мікдама не було таких здібностей до управління, він не тільки порадив йому ухилитися від цієї посади, але й заспокоїв його, натякнувши, що не призначивши його на цю посаду, він зробив йому добро.
Дійсно, те, що Пророк Мухаммед (мир йому) застерігав деяких людей від виконання адміністративних обов’язків, не означає, що ця заборона поширюється на всіх.
Ті, хто був призначений на ці посади завдяки своїм здібностям та заслугам і належним чином виконує свої обов’язки, отримають велику винагороду та почес. Пророк Мухаммед (мир йому) сам повідомив, що вони отримають допомогу від Бога.
З повагою та найкращими побажаннями…
Іслам у питаннях та відповідях
