Дорогий брате/дорога сестро,
Зіна,
В ісламі та всіх попередніх небесних релігіях це вважається гріхом і дуже мерзенним вчинком. Це один з великих гріхів. Оскільки це злочин проти честі та роду, покарання за нього є найсуворішим з усіх покарань.
У Корані говориться:
“Не наближайтеся до перелюбу, бо це ганебний вчинок і шлях до загибелі.”
(Ізра, 17/32).
“Вони не призивають до помочі жодного іншого бога разом з Аллахом. Вони не вбивають душу, яку Аллах заборонив вбити, і не вчинять перелюбу. Хто вчинить це, той зазнає покарання. Йому буде завдано страждань у День воскресіння, і він буде залишений у цих стражданнях у приниженні на віки віків.”
(Аль-Фуркан, 25/68).
Штраф за перелюбство для неодруженого чоловіка або неодруженої жінки – сто ударів плету, а для одруженого чоловіка або жінки, які ведуть чесний спосіб життя, – каменування до смерті. Аллах Всевишній говорить:
“А ті, хто вчиняє блуд, – чоловіка й жінку, – бийте кожному по сто ударів. І нехай це не зупинить вас у застосуванні Божої закони, якщо ви вірите в Аллаха й останній день. І нехай група віруючих свідчить про їхнє покарання.”
(Нур, 34/2).
На шкірі,
Це означає бити так, щоб не зачепити м’язи, а лише шкіру. Під час удару знімають лише товстий одяг, такий як хутряні вироби та пальто, а решту не знімають.
У щасливу епоху Пророк (мир йому) перебував у компанії своїх сподвижників. Раптом з’явився юнак і дуже неуважно сказав:
“О, посланнику Аллаха! Я хочу дружити з такою-то жінкою, я хочу вчинити з нею перелюб!”
сказав.Сахаби були дуже обурені цим. Деякі з них, розлютившись, хотіли побити юнака та вигнати його з присутності Пророка (мир йому). Дехто кричав, бо юнак розмовляв дуже зухвало. Любимий Пророк наш (мир йому)
“Відпустіть того хлопця!..”
— сказав він. Посланець Аллаха (мир йому) покликав юнака до себе, посадив його біля своїх колін. Він посадив юнака так, щоб його коліна торкалися його благословенних колін, і сказав:
“О, юначе, чи хотів би ти, щоб хтось зробив таку погану річ з твоєю мамою? Чи сподобався б тобі цей огидний вчинок?”
— запитав він.Юнак розлютився:
“Ні, о, посланнику Аллаха!..”
— відповів він.Пророк Мухаммед:
“Тоді дітям того, хто збирається вчинити цей огидний вчинок, це теж не сподобається.”
Потім:
“А якби вони хотіли зробити цю огидну річ з твоєю сестрою, тобі б це сподобалося?”
коли його запитали:
“Ні, ніколи!”
— вигукнув він, розлючений.
“Отже, ніхто з людей не любить цю роботу.”
наказав.Потім Пророк Мухаммед (мир йому) приклав свою благословенну руку до грудей цього юнака і помолився так:
“Боже! Очисти серце цього юнака. Збережи його честь і гідність, і пробач йому гріхи.”
Юнак пішов від Пророка Мухаммеда (мир йому). Він більше ніколи не грішив і прожив життя, навіть не допускаючи таких поганих думок у своїй голові! (Муснад, V. 257)
Однією з головних моральних чеснот є цнотливість. Честь і гідність, честь і репутація – це безумовно чесноти, пов’язані з цнотливістю. Уникання неправомірних задоволень, непіддавання своїм тваринним і потворним бажанням – це наш моральний обов’язок.
Стриманість – це найшановніша риса характеру, найвищий з чеснот. Вона вказує на шанобливе ставлення до гідності віри та честі душі.
Смисл помірності полягає не в тому, щоб позбавляти себе бажань, законних потреб, таких як їжа, питво та статеві стосунки. Йдеться про те, щоб дотримуватися золотої середини в цих справах та діяти збалансовано. Бо як надмірність, так і крайня помірність шкідливі для людини. Вони призводять до нещастя та тривоги. Наприклад, надмірність у гастрономічних та статевих бажаннях запрошує до великих небезпек, смертельних пошкоджень. Надмірність у цьому називається обжерливістю та розпустою. Крайня помірність у цих питаннях така ж небезпечна, як і надмірність. Вона призводить до позбавлення задоволення від життя та законних насолод. Вона призводить до фізичного та духовного виснаження.
У 5-му аяті сури Му’мін та 29-му аяті сури Ма’арійч одним із властивостей віруючих називається «збереження честі». У 35-му аяті сури Ахзаб «збереження честі» також входить до переліку якостей, що приносять віруючим чоловікам і жінкам прощення та винагороду від Бога. У 30-му та 31-му аятах сури Ан-Нур Всевишній Бог звертається до віруючих чоловіків і жінок відповідно, наказуючи їм стримувати свій погляд від забороненого та зберігати свою честь.
Також наводять приклад пророка Юсуфа, зразка цнотливості. Його боротьба за збереження цнотливості описана в аятах 23-33 сури Юсуф. Цнотливі вчинки дочок пророка Шуайба та любов пророка Муси до цнотливості згадані в аятах 23-26 сури Касас.
Смиренність – це чеснота, яка захищає людину від будь-якого позору. Вона оберігає людину від будь-якої шкоди. Посланець Аллаха, наш Пророк, сказав:
«Будьте ви самі чистими і чесними, і тоді ваші жінки також будуть чистими і чесними».
(Фейзул-Кадір, 4/318; Мунзірі, ат-Тергіб ват-Терхіб, 3/493)
«Будьте шанобливими до жінок інших, щоб ваші жінки також були чесними та порядними».
(Фейзул-Кадір, 3/317, 492; Хаким, Мустадрак, 4/154)
“Будьте чистими, тобто тримайтеся осторонь від розпусти, щоб і ваші жінки трималися осторонь від цих поганих вчинків.”
(Хадмі, Беріка, 5/42)
Коротко кажучи, для збереження цнотливості ми повинні щодня прагнути до невеликих успіхів у протистоянні нашим тваринним і егоїстичним бажанням та поривам. Ми повинні бути не рабами своєї природи, а її господарями. (Ахмед Хамді Аксекі, «Наука про мораль та ісламська мораль», 179-180)
З надією, що ми отримаємо благословення від пророка Мухаммеда, який молився так:
“О, Боже! Я прошу Тебе про керівництво, побожність, цнотливість та багатство душі (духовне багатство).”
(Муслим, Зікр 72; Тирмізі, Дават 72; Ібн Маджа, Дуа 2)
Для отримання додаткової інформації натисніть тут:
Покаяння за гріхи…
З повагою та найкращими побажаннями…
Іслам у питаннях та відповідях
