Згідно зі своєю безмежною справедливістю, Аллах випробовує свою людину серцем, яке не повинне бути байдужим. Саме те, що Він звертає увагу на серце 360 разів на день, є явним доказом цього. Але, як би це не було дивно, людина, знаючи це, наполегливо і свідомо, без жодного покаяння, і ніби змагаючись у злі, може чинити “гріх” перед Аллахом, чинити насильство над собою. Людина ніби шукає шлях до “пекельного вогню”, наполягаючи на глибокій зіпсутості. Це неможливо пояснити неуважністю. Яку відповідь дадуть на це складне питання ісламські богослови?
Дорогий брате/дорога сестро,
Тема перенесена разом з відповідями та коментарями. Для перегляду натисніть тут…
З повагою та найкращими побажаннями…
Іслам у питаннях та відповідях
