Дорогий брате/дорога сестро,
Вважалося неприпустимим брати плату за виконання обов’язків, пов’язаних з культом, таких як імамат, муаззінство, викладання релігії. У ті часи утримання тих, хто займався цією справою, забезпечувала держава.
Потім держава відмовилася від цього, і ті, хто виконував ці обов’язки, не могли займатися іншими справами, щоб заробити на прожиття, і потрапили в скрутне становище.
Під цією платою мається на увазі плата, яку отримують безпосередньо за надані послуги; наприклад, каді (суддя) виносить рішення і отримує плату від сторін, муаллім (вчитель) навчає релігії та Корану і отримує плату за навчання, імам (священик) проводить молитви і отримує плату від громади, якій проводить молитви.
Зазвичай ті, хто надає подібні послуги сьогодні, не беруть плату з тих, кому надають послуги; або держава виплачує їм зарплату, або власник телеканалу, який отримує вигоду від цієї справи, виплачує їм плату.
Якщо розмови, що ведуться на цих телеканалах, відносяться до обов’язку, що покладається на всіх мусульман (фарз-і кіфайя), тобто до поширення та навчання релігії, і якщо той, хто це робить, робить це для виконання цього обов’язку, то можна додати таке застереження:
Мабуть, дозволено, щоб третя особа, а не ті, кому безпосередньо надається послуга, давала гроші тощо людині, яка виконує цю роботу без очікування оплати.
З повагою та найкращими побажаннями…
Іслам у питаннях та відповідях
