–
Чи буде стан людини, яка повторно вчинила той самий гріх і покаялася, таким самим, як і під час першого покаяння?
Дорогий брате/дорога сестро,
Так, у цьому сенсі існує таке переказження хадису:
«Помилуйте, і вам буде милосердя; пробачте, і вам буде пробачено. Горе тим, хто не слухає! Горе тим, хто наполягає на поганих вчинках, знаючи, що вони погані!»
(Муснад, 2/65, 219)
Існує ще один відомий хадис на цю тему:
«Жоден великий гріх не залишається великим, якщо його покаятися і просити прощення. І жоден малий гріх не залишається малим, якщо його не відмовлятися від нього».
(Кензуль-Уммл; № б/н: 10230)
Переклад аяту, що повідомляє про винагороду за відмову від наполягання на гріху та за усвідомлення та відмову від помилки:
“І ті, хто, вчинивши гріх або чинивши несправедливість проти самих себе, згадують Аллаха і просять прощення за свої гріхи, і ті, хто не наполягає на гріху, який вони вчинили, знаючи про це. Їм — винагорода від їхнього Господа: прощення і райські сади, під якими протікають річки, де вони будуть жити вічно. Яка ж прекрасна винагорода для тих, хто робить добрі вчинки!”
(Аль-Імран, 3/135-136)
Отже, для того, щоб покаяння було прийняте, а гріх отримав прощення, необхідно, щоб грішник не наполягав на гріху, коли для цього немає жодного виправдання. Що ж станеться, якщо людина продовжує вчиняти гріх, виправдовуючись тим, що не може подолати свої бажання, або тим, як це сприйме оточення? Згідно з одним хадисом:
“Коли віруючий вчиняє гріх, на його серці з’являється чорна пляма. Якщо він відмовляється від цього гріху і просить у Бога прощення за свій гріх, його серце очищається від цієї чорної плями. Якщо ж він продовжує грішити, ця чорнота зростає. Ось про що йдеться в Корані…”
‘гріх затьмарює серце’
це саме так і означає.
(Ібн Маджа, Зуд, 29)
Так,
“У кожному гріху є шлях до богохульства.”
Ці слова виражають важливу істину. А саме: людина, яка продовжує грішити, з часом звикає до цього гріху і стає нездатною відмовитися від нього. Ця звичка з кожним днем тягне її до все більших духовних небезпек. Вона доходить до віри в те, що гріх не матиме покарання в загробному житті, і навіть до того, що пекла не повинно існувати. Тобто, зерно гріху, що оселилося в серці, з часом…
-Хай Бог оберігає-
воно може зеленіти і перетворитися на дерево акації.
(Лем’алар, с. 7; Месневї-ї Нуріє, с. 115)
Щоб не піддаватися такому небезпеці та не піддаватися зловісним намірам диявола, людина повинна взяти себе в руки, якомога швидше покаятися та відмовитися від гріхів, які викликають до цього покаяння.
Однак, ми все ще можемо зісковзнути і помилитися. У такій ситуації нам слід негайно задіяти наш розум і сумління,
«Я опинився в такому стані через відрив від Бога. Отже, я можу вирватися з цього стану лише через відновлення зв’язку з Ним».
— і ми повинні намагатися зміцнити наш зв’язок з Всевишнім.
Для отримання додаткової інформації натисніть тут:
— Чи існує хадис, що означає: «Ті, хто продовжує грішити і при цьому просить пробачення язиком, вважаються тим, хто насміюється зі свого Господа»?
З повагою та найкращими побажаннями…
Іслам у питаннях та відповідях
