Дорогий брате/дорога сестро,
ЗМІ, інтернет, місцеві плітки та інші джерела інформації та новин несуть і поширюють як правду, так і брехню, неправду та наклеп. Тому перед тим, як вірити новинам, необхідно досліджувати та перевіряти їх.
“О, ви, які вірите! Якщо хтось із вас, хто невірно розуміє речі, принесе вам новину, то перевірте її, щоб ви потім не шкодували про те, що зробили”.
(Аль-Худжрат, 49/6).
Аят,
“не варто вірити новинам, які поширюють ненадійні джерела, не перевіривши їхню достовірність”
Зміст і значення цього положення є загальними, воно діє завжди і всюди. Натхнення до цього наказу, надзвичайно важливого для належного функціонування соціального та правового життя, запобігання несправедливості та безладу, відбулося після показового випадку:
Валід ібн Укба був посланий для збору податку закят від племені Бану Мусталік. Під час подорожі Валіда хтось повідомив, що з цього племені вирушила озброєна група. Валід, подумавши, що вони вирушили на війну, повернувся і розповів про це Пророку Мухаммеду (мир йому). Той, у свою чергу, відправив Халіда ібн Валіда, щоб той з’ясував, чи відповідає це повідомлення дійсності, і вжив необхідних заходів. Халід зупинився неподалік племені, розслідував ситуацію і встановив, що група читала азан і виконувала молитву, підтверджуючи тим самим свою відданість Ісламу. Потім він повернувся до Медини. Згодом стало зрозуміло, що вони вирушили, щоб дізнатися, що сталося з збирачем закяту, або ж щоб особисто передати закят Пророку Мухаммеду.
“Збився з шляху”
якого ми перекладаємо як “безбожний”,
“той, хто не дотримується заповіді релігії”
це означає; той, хто поширює неправдиві новини, також підпадає під цю категорію. Загальний висновок, що випливає з аяту, полягає в тому, що не слід довіряти новинам та інформації, наданим особами, чий стан невідомий або які відомі як брехуни та нехтують гріхом, не слід виносити засудження на їх основі та не слід вживати заходів.
У більшості людей існує схильність негайно сприймати новини, особливо ті, що несуть погані, несприятливі та небезпечні повідомлення. Тому серед людей виникає багато поганих підозр, думок і вчинків; трапляються покаяння, а іноді й непоправна шкода.
Пророк Мухаммед (мир йому) та ті, хто наслідує його мораль та шлях, не втрачають пильності перед такими новинами, не поспішають з висновками та не вживають необдуманих дій. Якщо досвідчені лідери діють так обережно, то звичайні люди, які не мають такого досвіду та знань, впадають у паніку і не розуміють мудрості обережності лідерів; це…
“Чому не вживаються негайні заходи?”
Буває, що про них говорять погано, навіть говорять проти них. Але при належному розслідуванні є безліч прикладів того, що такі новини та інформація є брехнею, неправдою, неповними або неправильно зрозумілими. У сподвижників була віра, довіра та любов до Пророка (мир йому), щоб підкорятися поведінці лідера, не поспішати та не бунтувати. Тому в подальші часи людям також необхідно обирати лідерів з характером пророка та довіряти їм.
Деякі фахівці з фікха (ісламського права) вивели з цього аяту такі висновки:
“Оскільки не дозволено судити та діяти, спираючись на повідомлення та інформацію від тих, хто діє всупереч заповідям релігії та не боїться гріха, то не дозволено також призначати таких людей на відповідальні посади, обирати їх лідерами чи молитися за ними. Якщо ж виникає необхідність молитися за провинистивих імамів, то це дозволено лише за умови, що в іншому випадку вони можуть чинити гноблення, щоб врятувати ситуацію та запобігти розбрату, але потім цю молитву необхідно повторити.”
Універсальний аспект цих висновків, зроблених богословами в умовах складних обставин, в яких вони жили, полягає в тому, що вони вказують на огидність тиранії в релігійному, політичному та суспільному житті, підкреслюють важливість свободи та звертають увагу на те, що чеснотне суспільство слід розглядати разом з чесними лідерами.
(Для отримання більш детальної інформації див. тлумачення аяту 49/6 з сури «Аль-Худжрат» у «Шляху Корану», «Гейат»)
З повагою та найкращими побажаннями…
Іслам у питаннях та відповідях
