Дорогий брате/дорога сестро,
Неможливо з упевненістю знати, чи прийнято покаяння. Однак людина може відчувати, що її покаяння прийнято, за певними змінами у своєму житті.
Вченим,
“Чи може людина знати, чи було прийнято її покаяння, коли вона його висловила?”
було поставлено таке питання, і вони відповіли наступним чином:
Напевної відповіді на це питання немає. Але є деякі ознаки.
Це:
– Коли людина вважає свою душу вільною від гріхів,
– відчуття, що радість у його серці зменшується, і усвідомлення могутності Всевишнього Бога скрізь, куди він не подивиться,
– наближатися до тих, хто робить добро, і триматися подалі від злих людей,
– вважати малий світський достаток великим, а велику кількість прагнень до загробного життя – невеликою,
– постійно займати свій розум тим, що Всевишній Аллах (cc) зробив обов’язковим.
– володіння мовою,
– перебування в стані безперервного мислення
– і завжди шкодувати про те, що зробив,
це ознаки того, що покаяння було прийнято. (Імам Газалі, Мукашафат аль-Кулуб, с. 40)
Ісламські богослови, виходячи з аятів Корану та хадисів, визначили умови, необхідні для того, щоб покаяння було прийнятим.
Отже, щоб покаяння було прийняте, необхідно:
відмовитися від вчиненого гріха, покаятися у вчиненому гріху, твердо вирішити і пообіцяти більше не чинити гріх.
якщо гріх стосується прав інших людей, то в такому випадку,
Необхідно помиритися з тим, чиї права були порушені, і попросити пробачення у Бога.
Щоб позбутися гріха порушення прав людини, потрібно відновити порушене право, повернувши його власнику або його спадкоємцям, або ж попросити пробачення.
Учені додали до умов прийняття покаяння Всевишнім Богом, таких як каяття, відмова від гріха та обіцянка не повторювати його, ще одну, четверту умову; а саме:
компенсація минулих помилок шляхом вчинення добрих вчинків
повинно бути зроблено.
У цей момент, коли людина може піддатися своїм мирським бажанням, що є важким випробуванням, першочерговим у спробі покаяння має бути тверде рішення більше цього не робити.
Однак, якщо гріх повторюється, необхідно знову покаятися і твердо вирішити більше його не чинити. Як зазначається в одному хадисі, той, хто постійно просить прощення у Бога, не вважається тим, хто наполягає на своєму гріху. (Абу Давуд, Вітір, 26; Тірмізі, Дават, 106)
Для отримання додаткової інформації натисніть тут:
Чи може людина, яка вчинила гріх, позбутися його, якщо покається?
З повагою та найкращими побажаннями…
Іслам у питаннях та відповідях
