Дорогий брате/дорога сестро,
Наш Пророк (мир йому),
Найсильніший богатир – той, хто в гніві вміє стримувати свої пориви.
каже він. Але наш найбільший ворог – це наша власна душа.
Щоб подолати гнів:
1.
Не робити того, що наказують его та диявол,
2.
Коли він злиться, мовчи,
3.
Коли людина злиться, їй слід зробити омовення.
4.
Коли він злиться, потрібно змінити місце.
5.
Переконувати себе в релігійних та вірових питаннях, читаючи відповідну літературу.
6.
Звертати увагу на такі форми поклоніння, як молитва, повторення славослов’я, богослужіння, намаз, піст, і продовжувати їх дотримуватися.
7.
Коли завдано несправедливої шкоди, необхідно відшкодувати збитки та вибачитися.
8.
Занадто багато думок про смерть,
9.
Діяти відповідно до того, що нам дано, усвідомлюючи, що ці дари – це довірена нам Богом власність.
10.
…
Гнів є проявом моральних недоліків.
Гнів – це надмірність сили гніву, що існує в людині, і це лихо. У гніві людина не може правильно мислити. Вона не може діяти нормально. Все, що зроблено в гніві, завжди потім викликає жалі. Тому
“Хто з гнівом встає, той з лихом сідає.”
було сказано.
Часто трапляються випадки, коли люди вчиняють вбивства в запеклій люті.
Гнів породжує неспокій та дискомфорт вдома та на роботі. Людина повинна використовувати свою силу волі, щоб подолати гнів та намагатися пробачити тих, хто її розлютив. Бог говорить:
”
(Ті, хто дотримується благочестя)
Ті, хто витрачає і годує в достатку і в бідності, хто стримує свій гнів і хто пробачає людям їхні помилки, – їх любить Аллах.
(Аль-Імран, 3/134)
До Пророка Мухаммеда (мир йому) прийшов чоловік і попросив його дати йому пораду, і Пророк (мир йому) відповів йому:
“Не зліться!..”
— сказав він і повторив ці слова кілька разів.
(Ріязу ас-Саліхін, I/80).
У момент гніву слід шукати притулку в Аллаха і просити, щоб гнів минув. Пророк Мухаммед (мир йому) сказав про того, хто бачить гнівного:
“Я знаю одне слово, і якщо цей чоловік його вимовить, його гнів обов’язково пройде. Це слово:
‘Аузу біллахі мінаш-шайтанір-раджімі.’
це є суть справи.”
(Муслим, Бірр та Сіла, 109).
В іншому хадисі також говориться:
“Сильний і хоробрий богатир – це не той, хто перемагає всіх. Сильний і хоробрий богатир – це той, хто в момент гніву володіє собою і перемагає свій гнів.”
(Муслім, Благочестя та родинні зв’язки, 107).
Пророк Мухаммед (мир йому) в іншому хадисі сказав:
“Якщо людина стримує свій гнів, маючи можливість його втілити в життя, то Аллах у день Страшного суду викличе її перед народом і дозволить їй вибрати собі жінку з-поміж хурій.”
(Ріязу ас-Саліхін, I/80).
У Корані часто згадується гнів невірних щодо віруючих. Навпаки, віруючі – це люди, які вміють контролювати свій гнів.
Пророк Мухаммед (мир йому) рекомендував звернення до Бога як ліки від гніву, зазначивши, що сила волі, якої людина досягне за допомогою самовмотивування, врятує її від гніву.
Пророк наш (мир йому) також вважав гнів ознакою не сили та міці, а слабкості та немочі.
Гнів,
Це ознака нездатності контролювати власні бажання. А ті, хто не може контролювати свої бажання, зазнають невдачі. Мусульманин повинен вирішувати свої справи не в гніві, а з обережністю, терпінням і лагідністю.
Для отримання додаткової інформації натисніть тут:
– Расова реальність та ісламське братство.
– Спеціальний розділ “Єдність і злагода”.
З повагою та найкращими побажаннями…
Іслам у питаннях та відповідях
