Дорогий брате/дорога сестро,
Халяль
Це означає те, що дозволено релігією, що не заборонено робити, їсти або пити. Те, що Аллах і Його Посланець (мир йому) зазначили, що щось дозволено, або повідомили, що вчинення цього не є гріхом, показує, що це діло дозволено, так само як і відсутність доказів того, що це діло або річ заборонені, показує, що воно дозволено. Тому що в речах головним є те, що вони дозволені. Відповідно, річ дозволена, законна, якщо вона не суперечить чіткому положенню, забороні чи принципу релігії.
Харам,
У релігійному сенсі це дія, яку Аллах і Пророк (мир йому) заборонили чітко та категорично, з твердими докази. Якщо заборона була висловлена чітко та категорично, то це гарам (заборонено); якщо ж заборона була висловлена більш гнучким та м’яким тоном або з менш переконливими докази, то це макрух (небажане).
Всевишній Аллах дозволив (халяль) те, що є чистим, корисним і корисним для здоров’я людини, а те, що є брудним, шкідливим і шкідливим для здоров’я, Він заборонив (харам). Право заборонити належить тільки Аллаху. У Корані;
«Скажіть: «Хто заборонив людям те, що Аллах створив для них як прикрасу та чисті засоби для життя?» Скажіть: «Вони належать тим, хто вірить, як у цьому світі, так і в День воскресіння». Так Ми пояснюємо знаки для людей, які розуміють».
(Араф, 7/36)
Так було наказано. Пророк також заборонив деякі речі, спираючись на Коран та знання, отримані від Аллаха поза Кораном. Однак це також розглядається як заборона Аллаха, оскільки він діяв під контролем Аллаха. Тому вважати дозволеним те, що Аллах заборонив, і забороненим те, що Аллах дозволив, є єрессю.
Як необхідно уникати забороненого (харам) та засобів, що ведуть до забороненого, так само рекомендується триматися осторонь від справ та заробітків, що викликають підозру в харамі. Пророк Мухаммед (мир йому) сказав:
«Що заборонено, ясно, і що дозволено, ясно. А між цим є сумнівні речі. Хто уникає сумнівних речей, той береже свою релігію».
(див. Бухарі, Іман 39, Буйу’ 2; Муслим, Мусакат 107, 108)
Добрі наміри, обхідні шляхи та засоби не роблять дозволеним те, що є забороненим (харам).
Однак у разі потреби заборонені речі стають дозволеними.
У Корані,
«Скажіть: «Я не знайду в тому, що мені було одкровенно, нічого забороненого для їжі, крім трупів, пролитої крові, свинини – а це ж бруд – або тварини, забитої не на честь Бога, а вчинено гріх. Але хто змушений їсти це, не завдаючи шкоди іншому і не переступаючи межу, то нехай знає, що його Господь – Прощаючий і Милосердний».
(Аль-Ан’ам, 6/145)
Пропонується.
Присвоєння Аллаху партнерів,
Зневага та лицемірство належать до найтяжчих гріхів і є найбільшими з гріхів. Якщо людина не покається, Аллах не простить цих гріхів. Вбивство людини також є великим гріхом. У Корані зазначено, що безпідставне вбивство людини рівнозначне вбивству всього людства. Вбивство людини є гріхом, як і незаконне позбавлення її майна. У Корані говориться:
«О, ви, які вірите! Не споживайте ваші статки між собою несправедливим шляхом, крім як у торгівлі, яка ґрунтується на взаємній згоді!»
не їжте. І не вбивайте себе. Безсумнівно, Аллах простить вас.”
(Ніса, 4/29)
В ісламі, як і звичайна перелюба є гріхом, так само гріхом є слова, вчинки та поведінка, що створюють умови для перелюби. У Корані,
«Не наближайтеся до перелюбу, бо це шлях гріхопадіння».
(Ізра, 17/32)
про це йдеться в Корані. Заборонено брати відсотки, займатися лихварством та несправедливо забирати чуже майно.
«Аллах дозволив торгівлю і заборонив відсотки».
Заборонено ворожбити або замовляти ворожіння, пити алкогольні напої, грати в азартні ігри, отримувати прибуток шляхом азартних ігор, грати в лотереї, спортото, лото, робити ставки тощо. Крім азартних ігор, алкогольні напої та наркотики, які завдають значної матеріальної та моральної шкоди окремим особам, сім’ям і суспільству, також заборонені.
Крім того, гріхом є нездійснення обов’язкових обов’язків, таких як молитва, піст, паломництво та закят; непокора матері та батькові, крадіжка, брехня, хибне свідчення, наклеп, гноблення, зрада довіри, прийняття та давання хабарів, шахрайство у зважуванні та вимірюванні, марнотратство, плітки, пліткарство, а також несправедливе споживання майна сироти.
В ісламських правилах кожне питання має своє місце та значення. Тому, якщо немає потреби, жодну обов’язкову вимогу не порушують і жодного гріховного вчинку не вчиняють. Однак у разі потреби це дозволено. Що саме і коли є потребою, залежить від певних умов.
Для отримання додаткової інформації натисніть тут:
НЕОБХІДНО…
З повагою та найкращими побажаннями…
Іслам у питаннях та відповідях
