Дорогий брате/дорога сестро,
Пророк Мухаммед (мир йому) сказав у одному зі своїх хадисів:
“Хто з вас побачить якусь несправедливість, хай виправити її рукою, якщо зможе. Якщо не зможе, хай виправити її мовою. А якщо не зможе й цього, хай принаймні ненавидить її серцем. Але це найслабший ступінь віри.”
(1)
Деякі вчені вважають, що обов’язок відвернення зла покладається безпосередньо на державу.
“Застосовуючи силу”,
вчених
“Повідомивши”;
окремих осіб
“З ненавистю в душі (з ненавистю в серці)”
вони заявили, що зроблять це.
Як зазначено у Фетвах-і-Хіндіє
Заклики до добрих вчинків
У ньому говориться:
“Закликати до добра мають: правителі – ділом, вчені – словом, а окремі особи – серцем.”
Так, відбиття зла за допомогою сили є обов’язком держави, оскільки право на застосування сили належить їй, а не окремій особі. Сила закріплена в законі, і держава зобов’язана застосовувати закон. Якщо окремі особи перевищуватимуть свої повноваження, то встановити межу цьому буде неможливо. Адже завжди знайдеться той, хто сильніший за сильного. Це призведе до різних свавілля, анархії та хаосу. Наприклад, покарання особи, яка заслуговує на смертну кару, є обов’язком держави, а не окремої особи, яка не може самостійно виконувати цей обов’язок.
Так само, як насильницькі дії окремих осіб у сфері, де вони не мають права втручатися, призводять до фактичного хаосу, так і спроба невігласа виконувати обов’язки, які повинен виконувати вчений, призводить до інтелектуального хаосу.
Це, зрештою, призводить до фактичного хаосу.
Деякі вчені, виходячи з цієї точки зору, пояснюють згаданий хадис наступним чином:
Якщо людина бачить зло, вона повинна запобігти йому силою. Але якщо ця людина знає напевно, що така спроба призведе до ще більшого розбрату, навіть якщо вона здатна запобігти цьому злу, вона відмовляється від силового запобігання і намагається запобігти йому словом, порадою. Якщо ж вона знає, що це все одно призведе до розбрату, то принаймні вона не буде згодна з цим злом серцем, а буде йому протидіяти.
Згадано в хадисі
“Слабкість віри”
коротко пояснимо це питання. Найменша реакція, яку повинен виявляти віруючий, що зіткнувся з несправедливістю, – це внутрішня ненависть. Інакше цей хадис,
“Віра того, хто не здатний протистояти злу, слабка.”
не слід розуміти таким чином. Як зазначає Імам Нававі, у цьому хадисі згадується
“Слабкість віри”
питання
“недосконалість заслуг”
тлумачили як віру. Багато наших вчених також тлумачили слово “віра”, що зустрічається в хадисі, як віру.
“Амел”
надали йому значення.
Подія, що відбулася
“Хто б то не був”
Щодо питання, чи поширюється цей хадіс на всіх, враховуючи його формулювання:
Кожен мусульманин відповідальний за відвернення зла, що відбувається в межах його можливостей, або, принаймні, за ненависть до нього. Як сказано в одному хадисі:
“Усі ви пастирі, і кожен з вас відповідає за догляд за своєю пасовиною.”
(2)
Голова сім’ї відповідає за членів своєї родини; вчитель – за своїх учнів… і, нарешті, держава відповідає за весь народ. Одним з аспектів цієї відповідальності є захист підданих від зла та запобігання скоєнням ними злочинів. У цьому плані як окремі особи, так і держава зобов’язані виконувати свої обов’язки.
Примітки:
(1) Тірмізі, Фітан, 11; Ібн Маджа, Фітан, 20; Абу Давуд, Салат, 242
(2) Бухарі, Ніках, 90.
З повагою та найкращими побажаннями…
Іслам у питаннях та відповідях
