Дорогий брате/дорога сестро,
Почуття страху,
Це одна з найфундаментальніших людських емоцій. Якщо говорити про страх, то перше, що спадає на думку, це, загалом, темрява, нещасні випадки, смерть, кров, болючі хвороби, втрата близьких, стихійні лиха, такі як землетруси, тривога за майбутнє тощо.
Почуття страху дано людині для продовження її життя. Тобто, страх дано людині для того, щоб вона могла запобігти причинам, які загрожують її життю та перешкоджають його продовженню. Щоб вона могла вжити заходів та бути в безпеці від можливих негараздів. Наприклад, той, хто боїться, що хижі тварини завдадуть йому шкоди, вживає заходів та уникне небезпеки.
Трап’ача людина,
Він стає заручником фантазій, надумок і підозр, боїться всього і піддається нав’язливим думкам. Він вигадує в голові різні сценарії і панікує через те, чого насправді немає. Таким чином, він неправильно використовує страх.
Однак зловживання цим почуттям, тобто безпричинний страх перед усім, також є неправильним. Пророк Мухаммед (мир йому) сказав:
“О Боже! Я шукаю притулку у Тебе від боягузства.”
(Переклад Мусліма, VII, 188).
Це показує, що боягузтво є поганою звичкою.
Не боятися того, що створив Бог,
Як хороша риса для мусульманина, так і, навпаки, страх перед Аллахом (cc) є такою ж вищою чеснотою.
Боятися Бога,
Це означає знайти шлях до милосердя Його ласки та шукати притулку в ній. Страх – це батіг, який штовхає в обійми Його милосердя. Відомо, що мати, наприклад, лякає дитину, щоб привернути її до себе. Цей страх дуже приємний для дитини, тому що він приводить її до обіймів ласки. Але ж ласка всіх матерів – це лише крапля Божественної ласки. Отже, у страху перед Богом є велика насолода.
Всевишній Бог говорить так:
“…Якщо ви вірите, знайте, що справжнього страху слід відчувати лише перед Аллахом.”
(9:13)
.
“Не бійтеся людей, бійтеся мене.”
(Аль-Маїда, 5/44)
“Храми Аллаха віддають належне лише ті, хто вірить в Аллаха і в день Страшного суду, хто виконує молитву, хто віддає милостиню і хто боїться тільки Аллаха.”
(
Покаяння, 9/18).
“Ті, хто слухняний Аллаху та Пророку, хто боїться Аллаха та тримається віддаленим від гріха, — ось вони й є тими, хто досяг порятунку.”
(Ан-Нур 24/52)
“Ті, хто доносить до людей те, що послав Аллах, бояться Аллаха, і нікого іншого не бояться. А Аллах — достатньо як Той, хто розраховується за вчинені вчинки.”
(Аль-Ахزاب, 33/39)
Віруючий – це людина, яка так само надіється на Бога, як і боїться Його. Бо Всевишній Бог сказав:
“Лише невіруючі відчайдушно відмовляються від милосердя Аллаха.”
(Йосип, 12/87).
Отже, як боягузство не личить мусульманину, так само не слід боятися осуду будь-кого, людей, які протистоять ісламу, а слід боятися лише Бога.
З повагою та найкращими побажаннями…
Іслам у питаннях та відповідях
