“Але гірка правда полягає в тому, що навіть представники Ахль ас-Сунна довгі роки не визнавали Халіду Алі одним із чотирьох халіфів, а навіть вважали його халіфат незаконним. Лише значно пізніше, приблизно в 230 році за Хіджрою, за часів Ахмеда ібн Ханбаля, його стали вважати четвертим халіфом.”
(Мухаммед Тіжані, Справжні ахль-ас-сунна – це шиїти. Видавництво Neva, Стамбул, 2006)
Дорогий брате/дорога сестро,
Ця інформація не відповідає дійсності.
Тому що це сталося за часів халіфа Алі.
Джамель і Сіффін
Під час битв тисячі людей були на боці Алі, захищаючи його як халіфа. Це факт, що Алі мав настільки велику кількість прихильників, що зміг убити тисячі хариджитів, і всі вони визнавали його халіфом.
Сейф ібн Умар аль-Асаді (пом. 200)
«Ель-Фітна та Вакат аль-Джамаль»
у своїй історичній книзі під назвою «…» він зазначив наступне:
«Після загибелі Усмана повстанці шукали нового халіфа. Злудні сили, що об’єдналися для вбивства Усмана, мали різні погляди на вибір халіфа. Єгиптяни прагнули зробити халіфом Алі, куфійці – Зубайра, а басрійці – Тальху. Але ніхто не сприймав ці пропозиції з ентузіазмом.»
Не отримавши позитивного результату від численних пропозицій, які вони окремо робили цим трьом особам, повстанці цього разу попросили Сада б. Вакаса стати халіфом. Але він відповів їм відмовою. Потім вони попросили Абдуллу б. Умара стати халіфом, але й він відмовився.
Нарешті, через п’ять днів після мученицької смерті Хазрет Осман зібрали весь народ Медини. І попросили їх обрати халіфа.
Переважна більшість жителів Медини заявили про свою підтримку призначення Алі халіфом.
Спочатку Халіф Алі відхилив цю пропозицію. Але після численних бліків мединців він погодився на пропозицію, щоб ісламський світ не залишився без вождя.Наступного дня, у п’ятницю, народ зібрався в мечеті, і Халіф Алі також прибув і виголосив промову, в якій, коротко кажучи, сказав таке:
«Ви маєте вирішальне слово у виборі халіфа. Ніхто, кому ви не присягали на вірність, не має права обіймати таку посаду. Ми вчора досягли домовленості. Якщо ви досі дотримуєтесь своєї обіцянки, то я приймаю вашу пропозицію».
— сказав він. І вони йому підлягали.
Першим, хто склав присягу вірності, був Хазрет Тальха.
Однак він сказав, що зробив це неохоче. Зейд ібн Зубейр також неохоче склав присягу. Але
Переважна більшість мешканців Медини добровільно склали йому присягу вірності.
(Сейф ібн Умар, «Аль-Фітна та події при битві при Джемелі», Дар ан-Нафаїс, 1413/1993, 1/91; див. також Ібн аль-Асір, помер 630 р. н. е., «Аль-Кеміль фіт-Тарих», Бейрут, 1417/1997, I2/554-560)
Ці пояснення свідчать про те, що інформація у запитанні є неточною.
Для отримання додаткової інформації натисніть тут:
– Які деталі обрання чотирьох халіфів та яка була позиція халіфа Алі (р.а.) щодо обрання халіфа?
– Які обставини свідчать на користь того, що саме ці чотири халіфи стали халіфами послідовно? Чи мав би Халіфат очолити Алі?
З повагою та найкращими побажаннями…
Іслам у питаннях та відповідях
