– У своєму тлумаченні 71-го аяту сури «At-Tawbah» Ömer Nasuhi Bilmen зазначає, що деякі чоловіки-віруючі є друзями деяких чоловіків-віруючих, а деякі жінки-віруючі є друзями деяких жінок-віруючих; інші переклади, навпаки, узагальнюють, стверджуючи, що чоловіки-віруючі є друзями чоловіків-віруючих, а жінки-віруючі є друзями жінок-віруючих.
– Але ж у вірші використовуються слова “деякі – деяких”, чи не призведе ігнорування цих слів до великого зміщення сенсу?
– Як має бути правильний переклад, якщо переклади правильні, то як це пояснити, чому не враховано вираз “деякі”?
Дорогий брате/дорога сестро,
Згадано в аяті
“деякі”
слово,
“частина”
більше, ніж сенс
“один одного”
це означає. Отже, правильний переклад аяту такий:
“Чоловіки-віруючі і жінки-віруючі”
один одного
це їхні батьки.”
Отже, як зазначено у запитанні
“інші переклади”
Так.
Згадано в сурі Ан-Ніса
“деякі”
слово також було використане Ömer Nasuhi
“частина”
а не у вигляді
“один одного”
було перекладено наступним чином:
“І як ви можете його отримати?”
один одному
Ви зробили порівняння.
– Також, як зазначено у достовірному хадисі
«Становище мусульманина щодо мусульманина… подібне до будівлі, міцно з’єднаної між собою, де «один з одним» є каменями будівлі»
вони міцно зчеплюються один з одним.
”
(див. Бухарі, Мезалім, 5; Салат, 88)
в хадисі, що має таке значення
“деякі”
слово,
“Усі камені взаємопов’язані між собою”
означає.
Отже, переклад відповідного аяту звучить так:
«Чоловіки-мусульмани та жінки-мусульманки є опікунами один одного: вони заохочують до добра і стримують від зла, дотримуються молитви, віддають милостиню, слухняні Аллаху та Його Посланцю. Аллах охопить їх Своєю милістю. Аллах – Тот, Хто має силу і мудрість».
(9:71)
Згадано в аяті
святий, святий чоловік, святий чоловік (мусульманський)
Це множина слова “veli”.
Опікун,
захищає людину, яка перебуває під його опікою, піклується про її інтереси, допомагає їй, підтримує її, бере її під свою опіку та представляє її інтереси, коли це необхідно.
У 67-му вірші згадуються обидва статі окремо, щоб вказати на лицемірну поведінку, як чоловіків, так і жінок.
У 71-му аяті згадуються спільні риси віруючих, тому чоловіки та жінки згадані окремо.
З огляду на інформацію, наведену в цій сурі про обидва типи та їхні наслідки, можна зробити таке порівняння:
Характерна риса лицемірів – це
підживлювати зло і заважати доброму
є основною рисою тих, хто щиро вірить.
Заохочувати добро – це намагатися відвернути від зла.
Лицеміри
Будучи скупим у витрачанні на шляху до Бога
віруючі
Вони віддають милостиню і щедро роблять добровільні пожертви, і навіть засмучуються, що не можуть зробити більше через відсутність можливостей.
Лицеміри
Вони приходять на молитву неохоче,
віруючі
вважають молитву обов’язком служіння і виконують її з щирим бажанням.
Коли потрібно воювати заради Бога
лицеміри
вони намагаються ухилитися від відповідальності, використовуючи різні виправдання
віруючі
вони не шкодують ні свого життя, ні свого майна, щоб відгукнутися на такий заклик, і ніколи не втрачають ентузіазму на цьому шляху.
Лицеміри
Вони нехтують Аллахом і Його посланням, насміюються з віруючих, які щиро вірять у Нього та Його обіцянки,
віруючі
вони безумовно підкоряються Аллаху та Його Посланцю.
(Разі, тлумачення відповідного аяту)
Тому Аллах,
–які не змогли подолати свою впертість і прожили з нею до кінця своїх днів–
Він кине лицемірів у пекло, де вони будуть перебувати вічно, а віруючим дасть відчути насолоду від безкінечних благ раю, і, що ще важливіше, щастя досягнення Його благовоління.
Для отримання додаткової інформації натисніть тут:
–
Як слід розуміти аят: «Мужчини-віруючі є опікунами жінок-віруючих, а жінки-віруючі – опікунами чоловіків-віруючих»?
З повагою та найкращими побажаннями…
Іслам у питаннях та відповідях
