– У 23-му аяті сури Рад говориться, що він буде поряд зі своїми праведними нащадками, які прийдуть після нього або до нього. Чи є це обов’язкова близькість?
– Якщо мусульманин НЕ ХОЧЕ, щоб у раю він перебував разом зі своїми попередниками, близькими, які жили одночасно з ним, або з тим, хто отримав право на рай після нього, чи Бог помістить цього раба в інший рай?
Дорогий брате/дорога сестро,
Аллах дарує своїм рабам, які потраплять до раю, все, чого їхня душа забажає.
Тому він/вона/воно – гідний/а/не рай.
ніколи не буде відчувати дискомфорту, не буде мати жодного приводу для засмучення чи смутку
і буде постійно в радості.
Однак, не знаючи раю, не бачачи його і не маючи відповідних рис для раю, неможливо судити про рай, перебуваючи в цьому світі, і
“Я не хочу цього там…”
Це було б не тільки неправильно, але й нереально.
Не варто забувати, що
Насамперед, ми повинні прагнути бути гідними раю.
Вважаючи райство гарантованим, а потім опинившись там.
“Я не хочу цього і того”
Це не личить ні служінню, ні духу спорідненості.
Якщо наші родичі не діють відповідно до волі Бога,
Замість того, щоб триматися від них подалі, потрібно діяти так, щоб допомогти їм потрапити до раю, молитися за них і робити все можливе, щоб принести їм користь.
Отже, головне, на чому нам слід зосередитися, це не те, що буде після потрапляння в рай, а
ще шукати шляхи, як разом з нашими близькими потрапити в рай і як це можливо
і слід зосередитися саме на ньому.
Щодо відповідного вірша:
Люди, згадані в цьому вірші, – це близькі родичі, яких людина любить, такі як батько, дідусь, чоловік/дружина, діти та інші родичі.
Прибуття цих людей до нього збільшить його щастя. Навіть якщо рівень його коханих у раю буде нижчим, ніж його, їх об’єднають у місці вищого рівня, а не в місці нижчого рівня.
«А якщо нащадки тих, хто вірить, також вірять, то ми їх поселимо разом з тим, хто вірить, і нічого не буде віднято від їхніх добрих вчинків».
(Тур, 52/21)
У перекладі цього аяту також підкреслено цю істину: тих, хто прагне об’єднання, зводять разом з тими, хто має високий рівень.
(див. Разі, Ібн Касир, тлумачення відповідного аяту)
“Щодо тих, хто вірить і робить праведні вчинки для цього світу та загробного життя – а ми не покладаємо на нікого тягар, що перевищує його сили – то вони – мешканці Раю, де вони будуть жити вічно.”
(У раю)
під ними течуть річки, а в їхніх серцях – ненависть.
(від заздрощів, від злості)
Ми викинемо все, що тут є. І вони скажуть:
«Хвала Аллаху, який дарував нам цю милість! Якби не Аллах, ми б ніколи цього не досягли. Справді, посланці нашого Господа принесли істину».
Їм,
“Ось вам рай. Він належить вам за ваші добрі вчинки.”
так звертаються.”
(Араф, 7/42-43)
як зазначено у перекладі наступного аяту,
У тих, хто потрапляє до раю, повністю вилучаються такі почуття, як злоба, ненависть, ворожнеча, заздрість, ревнощі.
Як випливає з цих пояснень,
У раю немає нічого, що могло б не сподобатися людині або викликати у неї дискомфорт.
З повагою та найкращими побажаннями…
Іслам у питаннях та відповідях
